закінчення


закінчення
(доведення до останньої стадії якоїсь дії, справи тощо), завершення, скінчення, довершення; вивершення (перев. будуючи)
Пор. кінець I, 1)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • закінчення — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • закінчення — я, с. 1) Дія за знач. закінчити. 2) Кінцева частина, кінець чого небудь. 3) грам. Змінна частина слова, що додається до його основи і служить для виявлення його граматичних значень у сполученнях з іншими словами в реченні …   Український тлумачний словник

  • експірованє — закінчення терміну …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • кінець — I 1) (остання мить чогось, що відбувається в часі, а також час, пов язаний із цією миттю; завершення, закінчення чогось); розв язка, епілог (завершення чогось із певним вислідом); кода (заключна частина музичного твору / його частини); край… …   Словник синонімів української мови

  • хрест — 1. Знак, орнаментальний мотив, що в сиву давнину з явився у зв язку з солярним культом. Розташований в колі являвся космогонічним символом чотирьох пір року, чотирьох начал Всесвіту (додатково див. Атлантиди хрест , Венери круг , гаммадіон).… …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • фаєрант — Фаєрабенд, фаєрант: Фаєрант: вечірня година, коли закінчується праця [21] вечірня година, коли кінчається робота [III(Ів.Фр.),18 ] кінець роботи [17] момент закінчення роботи у ремісника [IV] «кінець праці»[ VI, 151] (з нім. Feierabend «те саме» …   Толковый украинский словарь

  • опціон — у, ч. 1) Право, зафіксоване біржовою угодою, на придбання чи продаж товарів, валюти, цінних паперів за певних умов у майбутньому. 2) Умова, що вводиться в угоди на строк, за якого одній із сторін надається право вибору між альтернативними… …   Український тлумачний словник

  • Адаптація термінів грецького походження на -sis — Слова грецького походження на σις різні мови запозичують по різному: зберігаючи форму (англ. hypothesis), змінюючи її (італ. ipotesi, пол. hipoteza) або скорочуючи (у вимові фран. hypothese). При запозиченні в українську мову можливі такі основні …   Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів

  • край — I ю, ч. 1) Лінія, що обмежує поверхню чого небудь, а також те, що прилягає до цієї лінії; кінець (див. кінець I 1)). || Верхній зріз стінок посудини, яких небудь заглиблень і т. ін. || Найвіддаленіша від центру частина якої небудь місцевості;… …   Український тлумачний словник

  • шабаш — I ш абаш у, ч. 1) рел. Суботнє свято, відпочинок, передбачений іудаїзмом. 2) міф. За середньовічними повір ями – нічне збіговисько відьом, чортів, чаклунів і т. ін., яке супроводжується диким розгулом. II шаб аш у, ч., розм. 1) також з прийм. на …   Український тлумачний словник


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.